Самочинне будівництво: популярні питання

Самочинне будівництво, тобто будівництво без належних на то дозволів, часто зустрічається у різних цивільних правовідносинах.
Питання, які виникають щодо самочинного будівництва, можуть бути вирішені у декілька способів, як у спосіб шляхом звернення до відповідних державних органів з метою прийняття самочинно збудованих об’єктів до експлуатації, так і шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

По-перше,  потрібно визначитися з тим, що таке є самочинне будівництво.
Будівлі, споруди, тощо є самочинно збудованими якщо вони побудовані особою на  земельній ділянці,  яка не відведена для цього або  відведена для іншої  мети. У цьому випадку особі, яка веде самочинне будівництво, потрібно звернутися до органів місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність або інший спосіб набути право власності на землю або отримати земельну ділянку у користування. Якщо земельна ділянка відведена для іншої мети, то потрібно вирішити питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.
Слід враховувати, що нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу, дарування будинку, частини будинку або договори на право забудови, погосподарчі книги у сільській місцевості є належним підтвердженням права користування земельною ділянкою.
Будівництво є самочинним якщо воно ведеться без належної дозвільної документації, тобто дозволу виданого інспекцією ДАБК на початок будівельних робіт з первісною декларацією на початок будівельних робіт та/або наявності проектно-сметної  документації, яка повинна бути затверджена належним чином. При чому, вже закінчене самочинне будівництво повинно відповідати затвердженим будівельним технічним правилам та нормам, а також обов’язковим екологічним, санітарним та протипожежним нормам, що визначається або відповідними висновками відповідних державних установ або загальною будівельно-технічною експертизою.
Якщо будівництво відповідає усім цим вимогам, то особа яка побудувала зазначені об’єкти нерухомості повинна звернутися до органів місцевого самоврядування та інспекції ДАБК з вимогою про прийняття зазначених об’єктів до експлуатації з наступною реєстрацією права власності. І тільки якщо об’єкти нерухомості побудовані  до  05.08.1992 року вони не є самочинними та на підставі відповідного листа Інспекції ДАБК, технічного паспорту та тільки за зверненням особи, яка будувала зазначений об’єкт, право власності на нього може бути зареєстровано.
При чому, слід мати на увазі, що від самочинного будівництва слід відрізняти реконструкції у житлових приміщеннях багатоквартирних будинків, надбудови у будинках право власності на які набуваються відповідно до норм ЦК та ЖК України. І тільки у випадках прибудов до квартир, які розташовані на першому поверсі багатоквартирних будинків, які побудовані на прибудинковій території, застосовуються поняття самочинного будівництва.
Звернення до суду з вимогою про визнання права власності на самочинне будівництво допускається тільки у разі наявності порушеного права, тобто у разі відмови державних органів прийняти самочинне будівництво до експлуатації з зазначенням вмотивованої причини відмови. За наявності такої відмови особа, яка провела будівництво, може оскаржити цю відмову у адміністративному порядку або напряму звернутися до суду з відповідним позовом. При чому, з таким позовом може звернутися тільки особа, яка здійснювала будівництво. Тому спадкоємці особи, яка здійснила самочинне будівництво або реконструкцію зі знесенням основного будинку та будівництвом замість нього нового будинку, не набувають право власності на ці будівлі. Так як особа, яка померла, за час свого життя не прийняла зазначене майно до експлуатації, тому спадкоємці можуть успадкувати тільки будівельні матеріали, оскільки спадкодавець не набув право власності на це майно.
Також, особа яка здійснила самочинне будівництво не може просити право власності на окремі господарчі споруди, так як вони є приналежністю до основного майна (будинку) та підлягають прийняттю до експлуатації у загальному порядку.
Під час розгляду таких справ потрібно обов’язково проводити судову будівельно-технічну експертизу щодо встановлення готовності об’єкту, можливості його  збереження та відповідності будівельним та іншим нормам. Так як, не допускається визнання права власності на незакінчене будівництво за винятком поділу спільного сумісного майна подружжя за умови готовності об’єкту не менш як 95%  також не допускається визнання права власності на об’єкт який не відповідає будівельним та іншим нормам.
При зверненні з позовом про визнання права власності на самочинні будівлі необхідно обов’язково встановлювати статус земельної ділянки та власника земельної ділянки на якій побудовано об’єкт нерухомості та відсутність приписів органів місцевого самоврядування та Інспекції ДАБК про знесення самочинно збудованого об’єкту. За таких обставин важливо пам’ятати, що знесення самочинно збудованих споруд є крайньою мірою і може застосовуватися тільки при наявності відповідного вмотивованого позову, який пред’явлено органом місцевого самоврядування, Інспекцією ДАБК, власником земельної ділянки на якій здійснено самочинне будівництво або суміжним землекористувачем,  якщо він доведе, що самочинне будівництво не відповідає будівельним нормам, створює загрозу його майну або порушує його право власності.

kudik

Leave a Reply