Законом України від 17 травня 2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» №2037-VІІІ були внесені зміни до деяких законів України, які врегульовують питання щодо стягнення аліментів.

А саме до Сімейного кодексу України були внесені деякі зміни стосовно мінімального розміру аліментів та обставин які підлягають доказуванню  під час звернення з позовом про стягнення аліментів.

Так законом встановлюється, що мінімальний розмір аліментів, який стягується на одну дитину, повинен складати ¼ частку від усіх видів доходів, на двох дітей 1/3 частку, на трьох та більше дітей ½ частку від усіх видів доходів особи з якої стягуються аліменти.

Якщо позивач просить суд стягнути аліменти у твердій грошовій сумі, то мінімальний розмір аліментів повинен складати 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Окрім того, визнається, що власником аліментів вже є дитина та дитині надається право на свій розсуд розпоряджатися аліментами за умови наявності часткової або неповної дієздатності у межах цивільного кодексу України.

Але на сам перед найбільш цікавою є норма про право на звернення за стягненням аліментів з заявою про видачу судового наказу.

В межах цього внесені також зміни до Цивільно-процесуального кодексу України.

Відповідно до цих змін можливо звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу, щодо стягнення аліментів. Але з такою заявою можливо звернутися якщо у суді відсутні інші спори  щодо оспорювання батьківства, встановлення батьківства, встановлення порядку участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини та за наявності того, що заявник погоджується на стягнення аліментів у мінімальних розмірах, тобто якщо у частці від доходу ¼, 1/3, ½ або 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У цьому випадку судом проголошується судовий наказ, який в цілому не може бути скасований за вимогою особи з якої стягнуто аліменти, шляхом звернення до суду про скасування судового наказу. Така особа має право звернутися тільки з позовною заявою про зменшення розміру аліментів.

Всі ці заходи поліпшують вирішення питання щодо стягнення аліментів і спрощують спосіб у який аліменти можуть бути стягненні, чим в цілому розширюють як права дитини, так і права тієї особи з якою дитина проживає.

Окрім того, цікаво звернути увагу на те, що законодавець фактично повернувся до норми, яка діяла до 2004 року та також була передбачена у законодавстві УРСР. Так як відповідно до закону, який діяв на той час, хоча закон і не передбачав такої форми стягнення як судовий наказ, суди стягували аліменти за заявою особи з якою проживає дитина фактично, у такий ж саме спосіб.

Враховуючі те, що відповідачі за такими позовами занадто часто не коректно користувалися своїми процесуальними правами та зупиняли провадження по справі, шляхом звернення до суду з позовами про встановлення батьківства, оспорювання батьківства та у інший спосіб, то на цей час закон напряму забороняє зупиняти провадження по справі за позовами про стягнення аліментів за  підстав наявності інших позовів.