Відсутність кадастрового номеру земельної ділянки не завжди є підставою визнання правочину недійсним.

У відповідності до ст. 125 ЗК України особа набуває право власності на земельну ділянку після її державної реєстрації.
У відповідності до ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України наявність кадастрового номеру на земельну ділянку та її державна реєстрація є істотними умовами при укладенні договору купівлі-продажу будинку або його частини.
Однак, суди у своїх Постановах від 04.02.2019 року у справі №463/1696/15-ц та від 24.02.2020 року у справі №707/16,19 роблять висновок про те, що Закон не обмежує право власника на розпорядження своїм майном у вигляді будинку або його частки та суди зазначають, що при переході прав власності на будинок, переходить и право власності на земельну ділянку або її користування.
Слід мати на увазі, що відсутність кадастрового номеру та відсутність реєстрації на земельну ділянку свідчить про, що земельна ділянка не сформована та вона не є предметом цивільного обігу.
Отже, за таких підстав, набуття права власності на будинок та набуття права власності на земельну ділянку є окремими правовими діями і не обмежує право особи розпоряджатися своїм майном у вигляді будинку.
Таке ж саме роз’яснення міститься у Листі Міністерства Юстиції України від 15.12.2020 року №47/6.
Однак потрібно пам’ятати, що такі Листи не є нормативними актами і носять тільки інформаційний характер.
Щодо вищезазначених постанов суду, то вони стосуються спадкування та оспорювання договору дарування особою, чиї права порушені не були. Тому, такі обставини вимагають інших підстав оспорювання ніж тільки відсутність кадастрового номеру.
Тому, суди вмотивовано відмовляли у задоволенні касаційних скарг.